Висвітлено методику викладання дисципліни "Дитяча хірургічна стоматологія" у Національному медичному університеті. Проаналізовано наслідки рейтингової системи оцінки знань, переваги та недоліки традиційної та "стрічкової" систем навчання. Наголошено на важливості принципу вироблення клінічного мислення у студентів під час роботи з хворими.

Вивчено результати комплексного дослідження психовегетативних особливостей студентів середнього навчального закладу з множинним карієсом. На підставі одержаних результатів виявлено, що для підлітків із множинним карієсом характерні ознаки вегетативної дисфункції, що свідчить про загальне перенапруження адаптаційного потенціалу організму. Порушення вегетативної регуляції у цієї категорії обстежених зумовлюють формування психопатичних характерологічних зрушень, пов'язаних з надлишковою симпатичною активацією: схильністю до афективних реакцій, конфліктністю тощо.

Проведено клініко-рентгенологічну оцінку ефективності використання лікувальної пасти на основі біологічного гідроксиапатиту Остеоапатит керамічний за допомогою консервативного методу лікування радикулярних кіст у дітей. Розроблено та впроваджено у клініці двоетапний спосіб лікування радикулярних кіст у дітей, який передбачає на першому етапі тимчасове пломбування кореневих каналів пастою на основі ОК 015, на другому - постійне пломбування кореневих каналів після відновлення кісткової тканини.

Надано результати динамічного спостереження за станом твердих тканин зубів у дітей, які постійно проживають у екологічно несприятливих регіонах України. Виявлено особливості поширеності та інтенсивності каріозних уражень зубів у цього контингенту обстежених.

Для лікування карієсу тимчасових зубів у дітей досить часто використовують метод імпрегнації препаратами срібла, недоліком якого є зміна кольору твердих тканин зубів. Використання препарату Глуфторед забезпечує збереження естетичного вигляду зубного ряду під час цієї маніпуляції.

За умов експерименту та клініки вивчено вплив лікувально-профілактичних зубних паст з різними носіями фтору на структурні та функціональні параметри емалі постійних зубів, яка є на етапі вторинної мінералізації. Проведено якісний і кількісний хімічний аналіз поверхневого шару 80 зразків емалі. За допомогою методу вторинної іонної мас-спектрометрії визначено проникнення іонів фтору та фториду кальцію. Із використанням методу рентгенофотоелектронної спектроскопії в емалі визначено кількість фтору, кальцію та фосфору. Встановлено недостатній рівень мінералізації емалі постійних зубів після прорізування та зміни, що відбуваються під впливом різних носіїв фтору. Під спостереженням перебувало 88 школярів 12-річного віку. Вивчено вплив фторовмісних зубних паст на стан твердих тканин зубів, структурно-функціональну карієсорезистентність емалі, мінералізуючий потенціал ротової рідини. Встановлено залежність досліджуваних параметрів від носія фтору, його концентрації та терміну використання.

Враховуючи високі показники карієсу молочних зубів та сучасні фактори ризику його розвитку, розроблено комплекс профілактичних заходів, спрямований на формування карієсрезистентної структури емалі у дітей. Визначено роль педіатра та гінеколога у профілактиці карієсу молочних зубів, спрямовану на формування позитивної мотивації у батьків до проведення стоматологічної профілактики.

За два роки шкільної програми контрольованого чищення зубів визначено лікувальну ефективність дитячої мінералізуючої зубної пасти Фруктовый рожок серії R.O.C.S. на рівні 30 - 48 %. Ефект був однаковим у двох вікових групах молодших школярів.

Проаналізовано наукові дослідження розробок одного з методів екзогенної профілактики карієсу зубів - глибокого фторування. Описано механізм ремінералізуючої дії препарату Емаль-герметизуючий ліквід, запропонованого проф. А. Кнаппвостом. Наведено дані про сучасні препарати для глибокого фторування (вміст, показання до використання, клінічна ефективність).

Мета роботи - проведення ретроспективного аналізу лікування пацієнтів з синдромом дефіциту уваги гіперактивності.

Надано результати обстеження дітей, які мають статус потерпілих від наслідків аварії на ЧАЕС. Відзначено високу поширеність вад твердих тканин зубів, зокрема системної гіпоплазії емалі. Ефективність запропонованої методики гігієнічного виховання у цього контингенту підтверджено добрим гігієнічним станом порожнини рота, зниженням чутливості зубів. Приріст інтенсивності карієсу через рік - 1,2.

Надано дані спостереження клінічного випадку синдрому Елерса - Данлоса VIII типу у пацієнтки К., 14 років. Проаналізовано ефективність запропонованого комплексу стоматологічних лікувально-профілактичних заходів, застосованих у цьому клінічному випадку. Проведений комплекс лікування у дівчинки сприяв поліпшенню гігієни порожнини рота та стану тканин пародонта, підвищенню жувальної ефективності зубних рядів, зменшенню гіперестезії зубів, усуненню косметичного дефекту та полегшенню соціальної адаптації дитини.

Надано результати обстеження 440 дітей, які живуть у різних населених пунктах Закарпаття. Встановлено, що поширеність карієсу постійних зубів, у середньому, становить 73 - 77 %, інтенсивність - 3,82 зуба. Виявлено певні регіональні особливості ураження твердих тканин зубів у дітей Закарпаття залежно від території проживання.

Наведено модифіковану класифікацію захворювань пародонта в дітей, яку можна використовувати в Україні та інших країнах. У класифікації враховано особливості клінічного перебігу захворювань пародонта, анатомо-фізіологічні особливості будови тканин пародонта в різні вікові періоди, загальний стан організму дитини, рівень гігієни порожнини рота. Нова класифікація полегшить ранню діагностику, вибір тактики лікування та його своєчасне проведення.

Вивчено вплив чинників, що діють в антенатальний період, на схильність молочних зубів до карієсу. Виявлено, що патологія антенатального періоду розвитку дитини, вік матері під час народження дитини (старша 30 і молодша 20 років), кількість попередніх пологів у матері (3 і більше), пора року (весна) та маса тіла під час народження дитини, створюють умови для розвитку карієсу молочних зубів і необхідність проведення профілактичних заходів.

Зазначено, що на даний час не викликає жодних сумнівів потреба комплексного підходу до лікування пацієнтів з ортодонтичною патологією, проте співпраця лікарів-терапевтів і ортодонтів інколи є недостатньою. У випадку зубощелепної аномалії необхідна консультація дитячого стоматолога, щоб оцінити можливості майбутнього естетичного відновлення. Належна міждисциплінарна співпраця є передумовою досягнення естетичних і функціональних результатів лікування.

Обгрунтовано застосування імплантатів Radix при реабілітації дітей з гіпогідротичною ектодермальною дисплазією у випадку вродженою адентії. Описано клінічні випадки встановлення дентальних імплантатів і результати їх функціонування.

Зазначено, що врахування кісткового віку пацієнтів є необхідним в сучасному підході до ортодонтичного лікування. Дослідження на бічних телерентгенограмах (ТРГ), як додатковому рентгенологічному методі дослідження в ортодонтії, стадії формування шийних хребців надає можливість прогнозувати величину потенційного росту щелеп. Розширення аналізу бічних ТРГ за рахунок оцінки форми шийних хребців не потребує традиційного проведення рентгенограми кисті та надає можливість підвищити своєчасність та якість ортодонтичного лікування пацієнтів із зубощелепними аномаліями, ускладненими скупченістю зубів.

Вивчено результати комплексного дослідження індивідуально-психологічних особливостей (профілю особистості) студентів середнього навчального закладу з множинним карієсом. На підставі одержаних результатів виявлено, що для підлітків з множинним карієсом є характерним змішаний тип реагування, який свідчить про загальне перенапруження адаптаційного потенціалу організму і за несприятливих соціальних умов може стати передумовою для розвитку психосоматичних розладів.

Зазначено, що екстракції зубів у дітей найчастіше проводять у зв'язку з глибоким ускладненим карієсом, а також з ортодонтичних причин (особливо тих, що стосуються премолярів і третіх молярів). У межах хірургічної стоматології ускладнення обговорюваної вікової групи є результатом: ушкодження або вивихів суміжних зубів, випадкової екстракції, ушкодження м'яких тканин, ушкодження кісткових структур верхньої щелепи, переломів нижньої щелепи, виникнення синусо-альвеолярного з'єднання, ускладнень, пов'язаних з видаленим зубом, наприклад, перелом кореня та залишення його частини. Описано 2 клінічні випадки зламаних коренів моляра та премоляра, що залишились після екстракції у дівчаток-підлітків.